Отже, з осені 2017 року в дилерських центрах з’явиться можливість замовити бензинову версію Transporter у виконанні California, Caravelle Executive, Van Transporter та Kasten. Звісно, що більш актуально замовляти бензиновий двигун саме для пасажирських венів, які на відміну від комерційного транспорту використовуються не так часто.

Інтер’єр бензинових Volkswagen Transporter відрізняється від дизельних лише циферблатом кількості оборотів двигуна. Якість матеріалів знаходиться на середньому рівні, принаймні жалоб на скрипіння торпедо або інші недоліки салону не надходило.

Європейським шанувальникам бензинових двигунів запропоновано 4-циліндровий 2-літровий турбомотор, який представлений у двох варіантах потужності – на 150 та 200 к.с. В першому випадку планка крутного моменту досягає 280, а в другому аж 350 Нм. Меньш потужний варіант укомплектований 6-ступеневою механічною коробкою перемикання швидкостей та переднім приводом, для потужнішого Transporter можна замовити 7-ступеневу коробку DSG та повний привід. Доречи, бензиновий двигун дає відчуття більшого комфорту та затишку, під час руху автомобіль рухається плавно та невимушено, а шум від двигуна на порядок нижче ніж від дизеля. Середня витрата пального 150-сильної модифікації витрачає в середньому 12 літрів пального. Для порівняння, дизельний Transporter споживає 9 літрів солярки на кожні 100 км пробігу. Після нескладного підрахунку випливає, що для подолання відмітки у 10 тисяч кілометрів потрібно 1200 літрів бензину, або 900 літрів дизельного пального. Різниця у 300 літрів коштує 300 доларів. На останок виявляється, що бензиновий Transporter коштує на 1000 євро дешевше ніж дизельний вен. Отже, враховуючи всі витрати виявляється, що після 35 тисяч кілометрів настає момент, коли починається економія дизельних двигунів. 

На Європейському ринку базовий Volkswagen Transporter 2.0 TSI оцінено у 25 тисяч євро…